Вік: 26 років
Місто народження: с.м.т. Чорнухине, Перевальського району, Луганської області.
Освіта: ВНМУ ім. Пирогова, лікувальна справа
Основне заняття зараз: лікар анестезіолог-реаніматолог в КП «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» ЖМР (Житомир), співзасновниця, головний редактор та куратор анестезіологічного напрямку в Progress, інструктор BLS від European resustitation counsil, учасник спільноти лікарів-блогерів Свій док.
Instagram: @dr.daria_simchuk , @progress__platform
Facebook: Дарія Сімчук
Ви прочитали анкету нашої героїні? Звернули увагу на вік та перелік видів діяльності?. Овва! Правда ж? Стільки всього встигає… То чи залишається взагалі час на особисте життя? Ми вирішили познайомити вас із Дарією, оскільки ця дівчина — приклад того, як можна жити активним життям, реалізувати себе в улюбленій сфері діяльності та допомагати в цьому іншим.
Шлях від дитячої мрії до кар’єри лікаря. «Усі мої іграшки пройшли курс лікування в стаціонарі…»
Я була активною дитиною. Батьки подбали про моє дитинство, і я майже постійно ходила на спортивні секції, займалась танцями, розвивала творчі здібності у малюванні. Але я не була вундеркіндом. Так само, як і всі, обожнювала мультики, ганяла в квача та козаки-розбійники, палила тополиний пух і збивала колінки й лікті у дворі. Словом, звичайне, середньостатистичне щасливе дитинство.
З раннього дитинства Дарія хотіла стати медиком, і це не випадково.
Мрія бути лікарем з’явилась в років 4–5. Мій дідусь працював водієм на санавіації, тож часто контактував з лікарями. Вдома було вдосталь халатів, біксів, пінцетів, зажимів, навіть системи з крапельниць) Усі мої іграшки пройшли курс лікування в стаціонарі, який локалізувався в халабуді з ковдр і покривал.
Мріючи здобути професію медика, Дарія Сімчук одразу поставила перед собою ціль — вступити на бюджетну форму навчання, тому навчання було її основним заняттям.
Закінчувала школу з поглибленим вивченням іноземних мов, серйозно вивчала англійську та німецьку, навіть на олімпіади їздила. Але всеодно мріяла бути лікарем. Коли стало питання про ВНЗ та подальше навчання — розрахунок йшов тільки на бюджетну форму навчання, оскільки фінансової спроможності навчати мене в медичному на контракті в моєї сім’ї не було. Я не пройшла за рейтингом на бюджет ні в київський, ні у вінницький університет, зате пощастило в Харкові та Луганську, і я обрала малу Батьківщину — вступила на бюджетну форму навчання в Луганський державний медичний університет.
PROGRESS — Ключ до вдосконалення
Зараз Дарія співзасновниця, головний редактор та куратор анестезіологічного напрямку в Progress.
PROGRESS — це платформа для розвитку, де зібрана корисна інформація, яка мотивує сучасного медика до саморозвитку та пізнання нового, поглиблення своїх професійних знань. Головна мета — створення зручного ресурсу, в якому можна знайти чинні у світі та Україні медичні протоколи, гайдлайни та рекомендації, інформацію про поширені фармпрепарати, останні новинки зі світу медицини.
Як відомо, прогрес наступає після розрухи… Ідея створити таку спільноту виникла, через розуміння, що поточний стан медичної галузі зовсім не такий, як хотілося б:
«…це було супер-спонтанне рішення. Зі співзасновником Progress — Олексієм Мельником ми товаришували з 4 курсу університету. Постійно разом їздили на конференції, олімпіади. На жаль, нас не завжди, а точніше майже зовсім не радувало те, що ми бачили в медицині України, оскільки обоє мали «стаж» роботи в стаціонарах. В один з вечорів на медичному турнірі в Харкові ми вирішили створити платформу, на якій було б зручно розвиватись як студентам, так і лікарям; платформу, яка базуватиметься на світових принципах, без пережитків радянського союзу. А назва… Як човен назвеш, так він і попливе. Насправді було кілька варіантів, і ми довго дискутували поки я одного дня не створила пілотну сторінку в Фейсбук. З того часу ми її не перейменовували.
З якими проблемами зіткнулися, коли відкривали проєкт? Що взагалі в бюрократичному плані потрібно, щоб запустити власну навчальну платформу?
Проблематика, яку ми підняли і розворушили виявилась настільки актуальною, що попит на наш продукт — якісні світові знання, швидко доступні свіжі оновлення світових гайдлайнів українською мовою і безкоштовно, виявився більшим за наші тодішні можливості. Ми боялися не встигнути за своєю цільовою аудиторією. Часом чули коментарі від корифеїв, мовляв «що там ці студенти розуміють» або на кшталт «ваша доказова медицина не для України»
Щодо бюрократії — як мінімум потрібно оформити громадську організацію, а ще краще — зареєструвати бренд. Хоча якщо просто вести платформу в соцмережах — це не обов’язково.
За словами Дарії Сімчук, головна мета проєкту — «здійснити вплив на покращення рівня медичного обслуговування країни за рахунок підвищення якості знань та конкурентоспроможності українських лікарів».
Наразі в нас вже є кілька доволі пропрацьованих і розвинених напрямків у галузях гінекології та акушерства, анестезіології та інтенсивної терапії, сімейної медицини, кардіології, неврології.
Команда платформи веде активну просвітницьку роботу і в мережі, й офлайн.
Онлайн — вебінари, онлайн-школи, доступні переклади свіжих, доказових і флагманських у своїх спеціальностях гайдлайнів і статей українською мовою. Ми ведемо сторінку Фейсбук (власне з гайдлайнами та корисними «шпаргалками»), телеграм — де доступна медична література, дайджест світових новин медицини, посилання на найсвіжіші статті та рекомендації ще ДО того, як команда редакторів встигла їх перекласти, Інстаграм — представляє цікаві кейси різноманітних захворювань, тести USMLE, також є ютуб-канал, на якому доступні відео з наших офлайн заходів та вебінарів.
Щодо офлайну — це проведення фахових курсів в напрямках, які я згадувала вище. Наш вектор — максимальна практична орієнтованість, ми хочемо, щоб після наших курсів у лікарів не виникало ще більше запитань, а з’являлось чітке розуміння засвоєного матеріалу, який одразу після курсів можна застосовувати на практиці.
Ваші Progress курси лише для медиків чи для всіх охочих?
Загалом набираємо всіх охочих. Але якщо людина далека від медицини, ми завжди стараємось пояснити максимально детально, які знання потрібні для того, щоб якісно сприйняти курс. Якщо людина до цього готова — чому ні?
Чи багато людей пройшли ваші курси? Які можливості отримують люди після проходження курсів?
На сьогодні, цифра мабуть наближається до 3 000 людей. Щодо можливостей — це знайомства, знання, практичні навички. І, звичайно ж, сертифікат, який надає бали до безперервного професійного розвитку лікарів. Без них лікар не атестується і не зможе продовжувати свою професійну діяльність.
Саме платформа Progress запропонувала українським медикам формат онлайн навчання в реальному часі.
Ми провели школу з гінекології онлайн. Всі майстер-класи проходили в режимі реального часу, і це був перший проєкт, де ми запровадили контроль знань. На нашу думку, це дуже крута практика, яка давно використовується у світі. Сертифікат з балами можна отримати лише при проходженні тестів на 70% і вище, тести, звичайно ж, за матеріалами школи. Такий метод значно збільшує ціну сертифікату та якість знань, засвоєних лікарями.
Ще одним цікавим напрямком роботи Progress є NUD — проєкт new Ukrainian doctor, де у невимушеній атмосфері, разом з відомими та успішними лікарями, розглядаються питання діяльності лікаря, які не стосуються роботи з пацієнтом на пряму.
PROGRESS — платформа, де можна отримати новітні практичні знання зі сфери медицини навіть безкоштовно.
На сьогодні, ми — єдина платформа, яка безкоштовно й швидко перекладає якісну медичну інформацію і надає відкритий доступ до неї.
В офлайн проектах дійсно є платформи, які проводять схожу діяльність, але ми унікальні повною незаангажованістю, приємною ціновою політикою і максимально практичною орієнтованістю. Також нашою «фішкою» є введення контролю засвоєних знань учасниками тренінгів. Рівняємося… на UpToDate))
З вісьмох людей, які були учасниками проєкту на самому початку, команда виросла до 27 людей і готова розширюватись.
Багато хто відсіявся, багато хто приходив і йшов, але кістяк незмінний вже третій рік. На сьогодні на платформу працює 27 людей.
За яким принципом відбираєте людей? Як можна стати частинкою вашого проєкту?
Потрібно для початку знати чітко, якою діяльністю на прогресі Ви бажаєте займатися. Ми цінуємо вмотивовані кадри, які готові працювати, навчатись, вкладати душу в свою справу. Відбираємо завжди після співбесіди та виконання тестових завдань.
Щоб стати частинкою проекту — подати заявку під час набору команди (зазвичай проводимо раз на рік), або просто написати мені чи Олексію щось таке, що має зацікавити нас як «роботодавців».
Чи співпрацюєте ви ще з якимось навчальними платформами (якими саме та чому?)
Ми відкриті для дружби. Якщо ми бачимо спільну направленість думок та взаємовигідну співпрацю — ми відкриті до колаборації.
Є платформи, з якими ми в хороших стосунках і з радістю розповідаємо про заходи один одного. Як правило, знайомились під час «гостьових» візитів на наші проекти. Товаришуємо з M-Gate, Medvoice, UMSA, УАПс, Свій_Док.
Чи часто ви стикаєтесь з людьми які кажуть що курси мають бути для них безкоштовними?
Не без цього. Є такі люди. Але я завжди кажу, як навчила мене вчителька математики. Кожна праця має оцінюватись. Організувати курси високого рівня якості — колосальна і титанічна праця. Спікери, які виступають на школах здобували ці знання роками, й теж не безкоштовно. До того ж, людина має знати ціну знанням та розуміти, що ця інвестиція в першу чергу в себе, як у спеціаліста. Якщо правильно використовувати ці знання — ця сума швидко окупиться.
Чи є якась галузь медицини, в яку б ви хотіли більше зануритись та чому саме?
В розрізі своєї професії — так. Мені цікава регіонарна анестезія, медицина болю, лікування хронічних больових синдромів. Це, як на мене, найкраща гілка анестезіології, де лікар може вигідно себе проявити як самостійний спеціаліст (а не тільки в команді з хірургом, або при лікуванні життєвозагрожуючих станів).
Яким бачите проєкт PROGRESS через 5 років?
Звичайно ж, провайдером безперервного професійного розвитку лікарів, можливо навіть платформою післядипломної освіти.
Як ваш проєкт вплинув на вас особисто?
Я стала більш вимогливою до себе та свого оточення. Тепер «доказовість» — це моя «релігія» не тільки в медицині, а й по життю. Докопуватись до істини речей стало звичкою. Також непогано прокачались навички спілкування та організації. З’явилися нові знайомства.
Хто / що надихає вас цим займатися?
Хто — Олексій Мельник і ще 26 людей, які стоять за спиною і пройшли цей шлях разом з нами. Люди, які пишуть щирі позитивні й теплі відгуки після наших заходів, колеги, які попри твій юний вік, іноді радяться з тобою в тих чи інших питаннях. Що? — листки призначень в наших лікарнях які пишуться іноді навмання.
Дещо з життя
Поза роботою Дарія встигає вести активне життя та присвячує вільний час улюбленим хобі:
Ооо, в мене є 2 пристрасті: подорожі в гори, обожнюю наші Карпати і походи «дикуном» з палатками, та танці на пілоні)
Зазвичай щодня стараюсь займатись танцями чи іншою фізичною активністю.
Ви стикалися з емоційним вигоранням? Якщо так, як вдалось його подолати?
Так, і не раз. Допомагали якраз таки Карпати. Щодня стрес знімають фізичні навантаження.
Сучасний фемінізм наголошує на тому, що у світі панує нерівноправність жінок та чоловіків у плані самореалізації та гідної оплати своїх зусиль. Це стосується різних сфер, зокрема й навчання, роботи та ведення бізнесу. Чи стикалися ви колись із подібними проблемами? Як ставитеся до сучасної хвилі фемінізму?
Я думаю якщо дуже захотіти, в сучасному світі немає різниці стать. Головне це Ваша мотивація і розстановка пріоритетів. Мені також багато разів доводилось слухати про те що я працюю не у «жіночій» сфері, але з часом ті ж люди, які це казали, змінювали свою думку.
Українське питання
Як думаєте, який рівень медичної обізнаності в нашій країні? Чи потрібно його підіймати та яким саме чином?
Він майже на нулі. В населення в більшості повністю відсутня довіра до лікарів. Думаю ситуація зміниться тільки якщо лікарі в Україні теж будуть самовдосконолюватись і не соромитись бути відкритішими до пацієнтів. Звичайно, можна розводити полеміку про мотивацію лікарів до роботи й лікарські зарплати, за які ні над собою ні для пацієнтів не хочеться працювати, але всі ми знали на що йдемо. Ще одним важелем думаю є купа реклами медичних препаратів по телевізору, безрецептурні ліки та «кабінетики» нетрадиціної медицини. Чомусь людям подобається лікуватись без лікарів.
Коронавірус — це найбільша сучасна загроза людству чи є щось гірше?
В довакцинний період, думаю, було гірше. Я думаю коронавірус можна подолати якщо якісно дотримуватись карантину, але на сьогодні тільки небесам відомо скільки це все ще продовжиться і що чекатиме нас далі, так як зараз саме пік захворюваності в Україні.
Лікарські враження про роботу в «ковідній» реанімації читайте в пості:
Що думаєте про теперішню медичну реформу? Чи є щось, що хотіли б у ній змінити?
Я думаю, вона має право на життя, адже, як показує досвід первинки — вийшло доволі непогано. Головна відповідальність за ефективність реформи на місцях належатиме місцевим органам влади та власне адміністраціям лікарень. Тим паче в Україні є гарні приклади, як можна змусити реформу працювати не тільки на пацієнта, а й на лікаря.
Дарія Сімчук — Персона Бліц
Яка шкідлива звичка найбільше вбиває людство?
- Байдужість до себе та оточуючих.
Як ви ставитеся до вакцинації?
- Усіма кінцівками ЗА.
Без чого не обходиться жоден ваш день?
- Погладити домашню кицьку та зробити зарядку.
Улюблений спосіб відпочинку?
- Активний туризм.
Улюблені книги / музика. Що порадите?
- Музика — люблю все: від класики, до металу. Люблю Scorpions, Bring me the horizon, Hardkiss, izzamuzzic.
- Книги — зараз не так багато часу на художню літературу, але Януш Вишневський і Джордж Мартін — це любов.
В такому молодому віці мати такі успіхи – це гордість!