Дата й місто народження: 31.07.1995 в м. Чернівці
Освіта: Чернівецьке училище мистецтв ім. С. Ворбкевича, спеціальність «Народна хореографія»
Основне заняття зараз: хореограф-постановник
Instagram: @sonyasafriuk
Соня — хореограф-постановник, кріейтор унікального танцювального відеоконтенту. Навчалась в одній з найкращих танцювальних компаній у світі Kibbutz Contemporary Dance Company. Її постановки та відеороботи покликані дарувати позитив та знайомити людей із живим сучасним мистецтвом, яке, як вважає дівчина, здатне змінювати світ.
Я з дитинства багато займалась спортом. Мама працювала педагогом, тому підходи до виховання у неї завжди були творчі: ми постійно вдома малювали, вигадували свої ігри, танцювали.
Про танці
З шести років я займалась художньою гімнастикою, тренування були кожного дня. Ще в той час, займаючись спортом, я обожнювала уроки хореографії, які проводились для нас раз в тиждень як факультатив. В 13 років я остаточно зрозуміла, що спорт це не моє і мені надзвичайно хочеться танцювати. Тоді почала пробувати себе в різних танцювальних стилях.
Зараз, для мене, танці це вже більше ніж просто рухи тілом, чи навіть більше ніж професія. Вони визначають мою особистість, моє життя в цілому. Для мене це мова, яка зрозуміла всім. І за допомогою якої я можу донести щось важливе і бути почутою!
Коли і як зацікавилася контемпорарі? Чому саме цей стиль?
В 15 років я прийшла в танцювальний колектив з контемпорарі. І це було не випадково. Я в той час обожнювала дивитись передачу «Танцюють всі». Мріяла теж туди потрапити й саме танцівники контемпорарі мене найбільше захоплювали.
А зараз, маючи десятирічний досвід, я вважаю цей стиль найбільш універсальним і в той же час глибоким і змістовним. Contemporary в перекладі «сучасний», тобто він ніколи не стоїть на місці й розвивається в міру розвитку сучасності. Контемпорарі, який танцювали десять років тому може виглядати інакше, ніж той, що зараз.
Розкажіть про досвід навчання у Kibbutz Dance Company. Як потрапили туди на навчання? Що дало вам це навчання?
Це був один з тих щасливих білетів у житті, коли ти отримуєш шанс про який і мріяти не міг.
Після закінчення училища мистецтв за спеціальністю «Народна хореографія» в Чернівцях, я приїхала в Ізраїль в гості до своєї бабусі. Знаючи, що неподалік є одна з найкращих танцювальних компаній у світі, я написала їм імейл з проханням пройти позачерговий кастинг на навчальну програму. На мій подив, мені відповіли й дозволили пройти декілька уроків з учасниками компанії, щоб хореограф міг подивитись на мене.
Я ні на що не сподівалась, була рада вже тим, що отримала такий досвід і побувала там. Через два тижні мені написали, що на програмі звільнилось місце й вони хочуть запропонувати мені грант на навчання у них. Так поїздка на місяць перетворилась на пів року дуже інтенсивного й прогресивного навчання на міжнародній танцювальній програмі. Навчання проходило англійською мовою. Я абсолютно змінила своє ставлення до тіла, м‘язів, рухів, імпровізації, до танцю загалом.
Більшість методик, які там використовують я більше не зустрічала ніде, це надзвичайно унікальний досвід. І, на жаль, я поки була єдиною представницею України, яка там навчалась.
Якими були подальші дії після випуску? Як продовжуєте розвиватися та які маєте досягнення та цілі в цьому плані?
Після навчання я пройшла онлайн-кастинг на роботу в китайському театрі в м. Харбін. Пропрацювала там рік за контрактом. Повернувшись додому, не могла знайти собі місця. І знову поїхала на контракт артисткою балету, але тепер в Німеччині. Тоді почався карантин і ми з чоловіком вирішили почати розвивати соцмедіа — знімати творчі танцювальні відео прямо у нас у вітальні, яку ми перетворили на танцювальну студію.
На одне з таких відео відреагувала хореограф з Каліфорнії і запропонувала нам створити декілька постановок для її танцювальної школи. Робота над ними відбувалась онлайн. Це дуже цінний досвід для нас обох. Так ми зрозуміли, що дійсно можемо своєю творчістю і креативом заробляти на життя, навіть під час карантину, і для цього не обов‘язково кудись далеко їхати. Плануємо і далі працювати в цьому напрямку.
Чим вам подобається те, що робите? Які емоції приносять вам танці? Чи є щось, що не подобається?
Найбільше мені ця справа подобається тим що вона відкликається в інших людях, у мене є можливість надихати і дивувати. І, не важливо, чи виходжу я на справжню сцену перед живим глядачем, чи публікую відео. Я відчуваю себе особливою, коли танцюю. А ще я обожнюю ділитись і передавати свої знання наступному поколінню.
Танці це ваше основне заняття? Як ви заробляєте і чи реально в Україні монетизувати свої танцювальні вміння, щоб заробляти тільки тим, що любиш?
Так, танці моє основне заняття. На даний момент я працюю як фріланс хореограф. Даю майстеркласи онлайн, або в різних містах України. Ставлю постановки на замовлення, навчаю, даю індивідуальні уроки. Також більшість часу займаюсь розвитком інстаграм-сторінки в танцювальному напрямку. Багато постановок ставлю саме для цієї платформи.
Заробити конкретно в цій сфері в Україні можливо, це важче, ніж працювати найманим артистом закордоном з фіксованою заробітньою платнею. Головне, як і в усьому, бути професіоналом своєї справи і не здаватись!
Ютуб-канал SafriFam
Чим для вас є ваш канал? Як з’явилася ідея це робити?
Ютуб для нас, на даний момент, більше як можливість зберегти моменти нашого життя через відео. Хоч ми і вкладаємо немало часу в зйомку і монтаж, це більше хобі.
Які з опублікованих відео вдалися вам найскладніше? Чому саме?
Відео з нашої подорожі Україною далось найскладніше. Основна суть цієї подорожі була в зніманні танцювального кліпу в найгарніших куточках України. І ми майже всі сили покладали саме на цей проект. Для знімання на ютуб залишалось мало сил і часу, але ми знали, що обов‘язково хочемо зафільмувати і весь процес також. Якщо раніше камеру зазвичай діставав мій чоловік, і в більшості він займався зніманням, то тут навпаки це в більшості стало моєю задачею.
Зараз у вас такий арт-тревел формат. Чи плануєте щось додавати, змінювати?
Плануємо формат арт-фемілі. Тобто просто про нас, коли подорожуємо — відео про подорожі. Якщо реалізуємо творчі проекти вдома — відео про це й т. д.
Які задуми маєте на найближче майбутнє?
Найближчим часом хочемо продовжувати знімати саме танцювальні відео. Поширювати мистецтво в маси. Для цього постійно вчимось і вдосконалюємось. Чоловік зараз навчається працювати в 3D, щоб відео переходили на новий рівень 😉
Про життя
Як танці впливають на ваше повсякденне життя?
Завдяки танцям, я постійно тримаю себе в формі. А в загалі де б я не була, чи то в супермаркеті чи то в парку чи то в гостях, якщо почую класну музику точно не встою і буду танцювати))
Що для вас найскладніше в тому, чим займаєтеся?
Відсутність стабільності. Бувають моменти, коли й натхнення, й ідеї, й усе як по маслу. А інколи нічого не можеш придумати або просто не хочеться танцювати, але треба!
Ну і відсутність фінансової стабільності, коли працюєш на фрілансі. Але це все тимчасово, тому, хоч і буває складно, я б не хотіла займатись чимось іншим.
Якби ви могли дати пораду собі на початку шляху, що б ви сказали?
По-перше, в деякі моменти трішки краще берегти своє тіло (коліна, спину…)
По-друге, не соромитись себе представляти й «вийти в люди» раніше. Зараз поясню. Навіть на момент, коли я навчалась в Ізраїлі й мала вже величезний досвід, повернувшись, замість того, щоб давати майстеркласи в Україні, робити так щоб про мене дізнались, в загальному будувати свою кар‘єру, я далі продовжувала тихенько розвиватись, викладаючи маленьким групам танцівників в Чернівцях. І тільки нещодавно зрозуміла, наскільки важливо в цій професії бути на виду, щоб про твої досягнення знали. Й результати не змусили довго чекати)
Які маєте цілі/мрії на майбутнє?
Мрій і цілей дуже багато. Одна з них своя професійна танцювальна школа
Розкажіть про свої ритуали / лайфхаки з повсякденного життя, які допомагають зберігати позитив, моральний і фізичний баланс?
Зранку, який би не був завантажений день, стараюсь зробити зарядку. Зазвичай це йога, щось неспішне й приємне для тіла та м‘язів. Також часто з чоловіком разом готуємо якийсь гарний сніданок, і снідаючи дивимось відео на ютубі тих, хто нас надихає.
Ви пожили в різних країнах, зокрема в Китаї, Німеччині, Ізраїлі. Розкажіть, будь ласка, про цей ваш досвід. Які висновки зробили про ці країни після того, як побачили зсередини?
Кожна з цих країн для мене особлива. Життя в них сильно розширило мій світогляд. Особливо в Китаї все було зовсім іншим, інша культура абсолютно, у людей зовсім інше розуміння життя. І це круто, коли ти можеш приміряти це на себе й дещо навіть залишити. Зовсім інші відчуття, ніж коли ти як турист приїжджаєш ненадовго.
Персона-Бліц
- Хореографи, що вас надихають.
Travis Wall, Keone і Mariel Madrid, Sean Lew, Liza Riabinina.
- Найбільший стереотип про танці?
«Це не професія, цим не можна заробляти»; «Мені вже забагато років, щоб починати танцювати».
- Найкращий спосіб відпочинку?
Подорожі.
- Країна, в яку мрієте потрапити?
США.
- Де мрієте виступити?
На телевізійному конкурсі World of Dance.
Чудова історія, як я вас розумію, кожен відволікається як може. Я також займалася танцями довгі роки, але не пішла далі, доля так би мовити розвела мене і танці, бо сталася травма. Зараз уже прошли роки і я потихеньку повертаюсь, але це вже не те. А ваша історія мотивує.